27 января Международный день памяти жертв Холокоста 

           

                                 

«Сегодня день, когда мы чтим жертв Холокоста, союзные державы, чьи войска победили нацизм, и тех смельчаков, кто рисковал, а порой и жертвовал жизнью, чтобы спасти других людей»,

Гра – творчість, гра – праця

          

                  Гра – творчість, гра – праця

        Гра – це школа спілкування дитини.

У грі найповніше проявляється індивідуальні особливості, інтелектуальні можливості, нахили, здібності дітей. Гра – творчість, гра – праця. “Праця – шлях дітей до пізнання світу” – писав     О. М. Горький.

Рольова гра. Головна мета її – розвивати здібності школярів, прищеплювати уміння приймати правильні рішення. У рольових іграх виявляються особистість учня, його здібності та перспективи на майбутнє.

Вікторина. Її ще називають грою переможців. У ній змагаються, аби швидше і повніше відповісти на поставлені запитання. Отже, вікторина – це конкурс, під час якого учні самостійно відповідають на запитання.

Щоб урок був цікавим і ефективним, на його різних етапах можна використати кросворди за темами уроку чи розділу. Складаючи кросворд, учитель має дотримуватися вимог проведення дидактичних ігор. Під час цілеспрямованої підготовчої роботи учні розв’язують запропоновані кросворди з вивченої теми. Отже, кросворд, з одного боку, вносить в урок елемент гри, а з іншого – сприяє глибшому засвоєнню вивченого.

Методика гри “Мозкова атака” запозичена з телевікторини “Що? Де? Коли?”. Одержавши запитання чи завдання, учасники гри протягом однієї хвилини висловлюють різноманітні гіпотези, дискутують, віддаючи перевагу тій чи іншій ідеї, а по закінченню часу пропонують свою відповідь як єдине рішення.

На уроках закріплення пройденого матеріалу чи повторенні учні люблять працювати динамічними парами. Попередньо вчитель готує картки з 2-3 практичними завданнями з теми, що вивчається. Одержавши картку, двоє учнів перше завдання виконують спільно. Один учень пояснює іншому, як потрібно виконувати завдання, а той слухає, запитує або висловлює своє розуміння. Друге і третє завдання діти виконують самостійно, занотовуючи їх до зошитів, а потім перевіряють один одного з відповідним коментуванням допущених помилок.

Перелічені види ігор мають своє призначення і конкретне застосування. Так, мета дидактичних ігор – формування в учнів уміння поєднувати теоретичні знання з практичною діяльністю. Оволодіти необхідними знаннями, уміннями й навичками учень зможе лише тоді, коли він час виявлятиме до них інтерес, і коли вчитель зумів зацікавити учнів.

Добираючи ту чи іншу рольову гру, вчитель має пам’ятати, що процес створення гри містить ряд станів:

а) вибір теми гри;

б) визначення мети й завдань гри;

в) підготовка і проведення гри (повідомлення учням теми гри, підготовка унаочнень, проведення гри, підбиття підсумків).

Успіх проведення гри залежить від дотримання вимог:

а) ігри мають відповідати навчальній програмі;

б) ігрові завдання мають бути не надто легкими, проте й не дуже складними;

в) відповідність гри віковим особливостям учнів;

г) різноманітність ігор;

д) залучення до ігор учнів усього класу.

Від уроку до уроку повинні змінюватися сюжети, ігрові ситуації. Поступово цікава гра, творча композиція слів переростають у справжню навчально-пізнавальну працю.

Велике розвивальне значення мають створювані вчителем ігрові діалогічні ситуації, які спрямовані на активізацію складної аналітико-синтетичної діяльності дітей під час проведення занять з інтегрованого курсу “Я + ми”. Так, розглядаючи образ світу як цілість, діти ознайомлюються з такими поняттями: світ, земля, космос, ноосфера, Батьківщина, народ, родина, сім’я.

Під час вивчення теми “Історія кожного – літопис народу” можна запропонувати ігри, які дадуть змогу усвідомити поняття роду людського – основної форми людського буття, усвідомити зв’язок між поколіннями.

Чому гра так подобається дітям? Тому, що гра дарує радість і захоплення, що сам процес гри сповнений несподіванок, а результат – таємниця. Але крім суб’єктивного сприйняття, є, безумовно, глибший вплив гри на людину, на основні сфери її життєдіяльності: фізичну, емоційно-вольову, інтелектуальну та духовну (цілісно-смислову).

Слід зазначити, що гра – це, як правило, переживання, тому найбільш активною під час гри стає емоційна сфера. Подібно до того, як під час перегляду захоплюючого фільму глядачі стають причетними до його подій, так і в процесі цікавої гри її учасники можуть забути про все інше. Гра може бути рухливою, поли поряд з емоційною активізується фізична сфера дитини, і може бути статичною з точки зору рухливості тіла – це ігри логічні, ігри на кмітливість, коли разом з емоційною активізується інтелектуальна сфери (“Математичний бій”, “Що? Де? Коли?” і т. п

Систематичне використання ігор підвищує ефективність навчання. Дидактичні ігри добираються відповідно до програми.

Щоб ігрова діяльність на уроці проходила ефективно і давала бажані результати необхідно нею керувати, забезпечивши виконання таких вимог:

1. Готовність учнів до участі у грі (кожний учень повинен засвоїти правила гри, чітко усвідомити мету її, кінцевий результат, послідовність дій, мати потрібний запас знань для участі у грі).

2. Забезпечення кожного учня необхідним дидактичним матеріалом.

3. Чітка постановка завдань гри. Пояснення гри – зрозуміле, чітке.

4. Складну гру слід проводити поетапно, поки учні не засвоять окремих дій, а далі можна пропонувати всю гру і різні її варіанти.

5. Дії учнів слід контролювати, своєчасно виправляти, спрямовувати, оцінювати.

6. Не можна допустити приниження гідності дитини (образливі порівняння, оцінки за поразку в грі, глузування тощо).

7. Доцільно розсадити учнів (звичайно непомітно для них) так, щоб за кожною партою сидів учень сильніший, а другий – слабший. У такому разі ігри між сусідами по парті проходять ефективніше і контролюються сильнішими. Розсадити учнів по рядах парт треба так, щоб рівень їхніх знань і розумового розвитку був приблизно однаковим, щоб шанс виграти мав кожен ряд учнів.

8. Гра на уроці не повинна проходити вона має бути чітко організованою і цілеспрямованою. Учні мають засвоїти правила гри, крім того зміст гри, її форма повинні бути доступними для учнів.

Надзвичайно важливу роль в ігровій ситуації відіграють правила. Якщо вони заздалегідь не продумані, чітко не сформульовані, то це утруднює пояснення ходу гри, осмислення учнями її змісту викликає втому і байдужість учнів.

Правила гри зобов’язують учнів діяти строго по черзі чи колективно відповідати за викликом, уважно слухати відповідь товариша, щоб вчасно виправити його і не повторювати сказаного, дисциплінованими, не заважати іншим, чесно визнавати свої помилки.

Правила гри виконують функцію організуючого елемента і є засобом керування грою. Вони визначають способи дій та їх послідовність, вимоги до поведінки, регулюють взаємини дітей у грі, вчать їх співвідносити свої дії з діяльністю інших гравців, сприяючи вихованню наполегливості, чесності, кмітливості тощо.

Жодне порушення правил не повинно залишатися поза увагою вчителя. Залежно від обставин він має знайти час і досить вимогливо та справедливо вказати учню на його недоліки в грі, пояснити, до чого призводять подібні вчинки в повсякденному житті. Проте під час гри не треба робити довгих зауважень, повчань, оскільки це погіршує настрій учнів, послаблює їхній інтерес, гальмує увагу.

Загадка – це досить поширений жанр дитячого фольклору, метод народної педагогіки. Загадка розвиває мислення і мову дитини, її спостережливість. Кожна загадка містить нестандартне завдання, яке викликає жвавий інтерес. За допомогою загадок можна створювати проблемні ситуації на уроках української та інших мов, математики, предметів природничого циклу, а також проводити інтегровані уроки. Крім народних загадок, можна використати немало авторських загадок, що відображають явища природи, предмети побуту, техніки та ін.

За допомогою загадок можна проводити нестандартні уроки у формі КВК, заочних мандрівок у світ цікавого.

      Нові підходи у виборі методів

                       навчання

“Викладання є мистецтво, а не ремесло – у цьому корінь учительської справи. Випробувати десять методів і обрати свій, передивлятися десять підручників і не дотримуватися  жодного неухильно – ось єдиний можливий шлях викладання. Весь час винаходити, вимагати, удосконалювати- ось єдиний курс учительського робочого життя”   

                                                                                                                            М.О.Рибникова                         

                           

                                        Визначення методів навчання

n  Методи навчання – є способи роботи вчителя і учнів, за допомогою яких досягається освоєння останніми знань, умінь та навиків, а також формування їх світогляду та розвитку пізнавальних сил.

              (М.А.Данілов, Б.П.Єсипов)

n  Методи навчання – система послідовних дій вчителя і учнів, що забезпечують засвоєння змісту освіти, розвитку, розумових сил та здібностей учнів.

               (Г.М.Коджаспірова)

n  Методи навчання – це способи взаємопов’язаної діяльності педагога та учнів зі  здійснення задач освіти, виховання та розвитку     (Ю.К.Бабанський)

n  Методи навчання – це засоби навчальної роботи учителя та організації навчально-пізнавальної діяльності учнів щодо розв’язання різних дидактичних задач, спрямованих на оволодіння навчальним матеріалом

        (І.Ф.Харламов)

                                      Класифікація методів навчання
     За рівнем активності учнів

Пасивні

n  Розповідь

n  Лекція

n  Пояснення

n  Екскурсія

n  Демонстрація

n  Спостереження

Активні

n  Лабораторний метод

n  Практичний метод

n  Робота з книгою

За джерелом отримання знань

Словесні

•          Розповідь

•          Пояснення

•          Бесіда

•          Дискусія

•          Лекція

•          Робота з книгою

Наочні

•         Наочні посібники

•          Схеми

•          Таблиці

•          Малюнки

•          Моделі

•          Приклади

•          ТЗН

•          Кіно-та відеофільми

Практичні

•         Вправи

•         Лабораторні роботи

•         Практичні роботи

•         Досліди

•         Написання творів

•         Складення таблиць

•         Виготовлення прикладу

За дидактичною метою

n  Методи набуття нових знань;

n  Методи формування умінь і навичок;

n  Методи використання знань;

n  Методи закріплення та перевірки знань, умінь і навичок

За характером  пізнавальної діяльності

n  Пояснювально-ілюстративні (інформаційно-рецептивні)

n  Репродуктивні;

n  Проблемного викладу;

n  Частково-пошукові (евристичні)

n  Дослідницькі

                                            Сучасні методи навчання

n  “Ажурна пилка”

       Метод дозволяє учням працювати разом, щоб вивчити значну кількість інформації за короткий проміжок часу, а також заохочує учнів допомагати один одному  “вчитися навчаючи”. Під час роботи за допомогою методу “ажурна пилка” учні працюють у різних групах.

        Спочатку вони працювали в “домашній групі”. Потім в іншій групі учні виступають в ролі експертів з питання, над яким працювали в “домашній” групі, та отримують інформацію від представників інших груп. Потім учні повертаються у свою “домашню” групу для того, щоб поділитися новою інформацією, яку їм надали учасники інших груп.

                    “Два – чотири – всі разом”

n  Учням класу пропонується проблема (інформація), яку вони спочатку опрацьовують самостійно, потім обговорюють в парах, далі об’єднуються в четвірки. Після сприйняття спільного рішення в четвірках відбувається колективне обговорення питання.

                     Навчаючи – вчуся”

Цей метод дає учневі можливість взяти участь у навчанні та передачі своїх знань іншим, у даному разі – своїм однокласникам під час уроку.

                Роботу організовують таким чином:

•         Після того, як учитель назвав тему та мету уроку, роздав картки із завданнями, учні ознайомлюються з інформацією.

•         Якщо щось не зрозуміло, учень запитує про це та перевіряє в учителя, чи правильно він зрозумів інформацію.

•         Учні готуються до передачі цієї інформації іншим у доступній формі

•         Завдання полягає в тому, щоб поділитися своєю інформацією з іншим учнем й самому дізнатися щось нове.

•         Коли всі поділилися та отримали інформацію, розкажіть у класі, про що ви дізналися від інших.

               “Снігова куля” (два-чотири-вісім)

n  Використовується, коли необхідно, щоб учасники обговорили якесь питання спершу в парах, потім у квартетах тощо.

Організація роботи

•         Визначити проблемне питання для обговорення

•         Об’єднати учнів в пари і дати час для обговорення завдання і прийняти узгодженого рішення

•         Попередити, що пари мають досягти згоди  щодо відповіді або рішення

•         Об’єднати пари в четвірки й обговорити попередньо  досягненні рішення щодо поставленої проблеми. Прийняття спільного рішення є обов’язковим.

•         Об’єднати четвірки у вісімки і дати час на обговорення питання, узгодження позицій вироблення спільного рішення.

               Метод коментування

n  Діє за принципом – “думаю, говорю, записую”. Учень вголос повідомляє, чим на даний момент він займається; одночасно вирішується завдання управління діяльністю всього класу.

За допомогою коментованого управління:

•         Середній і слабкий учень тягнуться за сильним;

•         Розвивається логіка суджень, доказовості, самостійність мислення;

•         Учень стає в положення вчителя, який керує класом

            Метод мозкового штурму

Використання цього методу сприяє подоланню психологічної інерції, продукуванню максимальної кількості нових ідей у мінімальний термін. Під час мозкового штурму забороняється будь-яка критика, підтримується будь-яка ідея, навіть жартівлива або безглузда.

             Найефективніший він під час практичних занять і групових консультацій на етапі пізнання об’єкта, що вивчається, або на етапі формування нових понять про об’єкт вивчення.

                                     

                                             Прийоми навчання

n  Прийом навчання – це складова частина або окрема ланка методу навчання.

n  Розмежування понять “метод” і “прийом” дуже мобільні і мінливі.

n  Кожен метод навчання складається з певних елементів (частин, прийомів)

                                   Сучасні прийоми навчання

                                   “М’яч зі словами”

Це один із прийомів опрацювання термінології. Кидаючи м’яч, учитель називає термін, а той, до кого м’яч потрапив, дає стисле пояснення, про що йдеться

                                                 “Здивуй”

Один з прийомів роботи на уроках, які дають можливість активізувати пізнавальну активність учнів. Учитель знаходить такий кут зору, щоб навіть повсякденне стало дивовижним

                                            Гра “Так – ні”

Цю гру доцільно застосовувати під час закріплення нового матеріалу.

Правила гри: уважно слухати вчителя, запитання читаються один раз. Під час читання запитання необхідно записати відповіді: “так” чи “ні”

                                       “Приваблива мета”

Один з прийомів, який допомагає слабким учням набути впевненості у виконанні простого завдання.

         Наприклад під час вивчення лупи і мікроскопа перед учнями ставиться проста мета: навчитися користуватися збільшувальними приладами, розуміти принцип їх роботи і можливості їх використання.

                                             “Слабка ланка”

Для того, щоб закріпити нову термінологію, можна застосувати ігровий методичний прийом “Слабка ланка”. Вчитель пропонує пригадати всі нові терміни уроку. Перший учень називає один термін, другий попередній і свій, третій – два попередні і свій і т.д. Порядок слів зберігається. Якщо учень помилився, то наступний не виправляє його, а говорить: “Слабка ланка”. На уроці тематичного повторення й узагальнення такі ланцюжки можуть доходити до 20 і більше слів.

                                          “Спіймай помилку”

Один з прийомів, який привчає дітей миттєво реагувати на помилки.

n  Учнів заздалегідь попереджають про те, що пояснюючи матеріал, учитель навмисно припускається помилок. Також домовляються про умовний знак, яким користуватимуться учні аби звернути увагу на знайдену помилку.

n  Учням пропонується підготувати домашнє завдання у формі складеного невеличкого оповідання, в якому допущено не менше п’яти помилок. Учень читає свій твір, а завдання слухачів – помітити помилки.

         
                                Розвивати потребу творчості. 

    Створити потребу престижності творчого процесу. Варто використати притаманну дітям цього віку імпульсивність та сприяти її на творчість: запропонувати придумати риму, загадку, казку, самостійно віднайти що-небудь цікаве в природі, допомогти знайти зв’язки та відношення між явищами та предметами й тим самим закласти основи творчого мислення.

         Виховувати вольові риси характеру. У творчому процесі важливу роль відіграють такі  риси характеру, як: самостійність, сміливість, рішучість, цілеспрямованість.

         Дбати про те, щоб будь-який вид діяльності містив елементи творчості. Для того, щоб здатність до творчого мислення не залишалася лише в пасивному  стані, щоб отримати певні результати, потрібен постійний стимул, двигун, котрий буде активізувати творчість. Таким двигуном можуть стати гуртки, конкурси, олімпіади, змагання.

Для  того,   щоб   стимулювати  розвиток  творчого мислення  школярів, створюються зовнішні ігрові умови та формуються необхідні мислитель ні операції за допомогою спеціальних вправ.

         Як же розвивати творчі можливості?

Важливим  завданням  ефективного  розвитку  творчих  можливостей  є

створення необхідних умов для їх розвитку.

         Розвитку  творчої  особистості  сприяють  продуктивні  види діяльності. Так, наприклад, досить результативною є  робота зі складання віршів. Діти створюють свої перші вірші на уроках читання, під час живопису ілюструють їх, а на уроках праці оформлюють окремою книжечкою.

         Складання  вірша  як в усній,  так і в письмовій формі потребує тривалої та цілеспрямованої підготовки. Літературні спроби школярів у написанні віршів – це один з найефективніших  засобів розвитку інтелектуальної та емоційної сфери, внутрішнього світу кожного учня.

         Гра  -  природний  для дитини вид діяльності. Вияв творчості в грі  дозволяє учню глибше зрозуміти навколишній світ. Гра охоплює всі грані особистості учня, вона потребує  активної роботи думки і трудових умінь, багата емоціями і щирими почуттями. Для дітей гра - це саме життя, відкриття світу, в якому вона вчиться жити, пізнання добра і зла, самого себе.

         Свого часу Василь Сухомлинський нагадував, що «гра - животворне джерело дитячого мислення». Учений надавав великого значення роботі над словом, адже дитяча думка розвивається в точному, виразному, емоційно-образному слові.

         Розвиток  емоційної  сфери  дітей  має відбуватися шляхом поступового розширення кола естетичних почуттів. Учні разом з учителем визначають основні настрої, в яких може перебувати людина, тварина, рослина.

         Розвиток умінь користуватися виражальними засобами слова для точної передачі думки  повинен відбуватися паралельно із збагаченням і розширенням словникового запасу школярів.

         Навчання добору слів – найбільш важка частина роботи  зі збагаченням дитячого словника. Навчити дітей користуватись механізмом добору слів можна за допомогою спеціальних лексико-стилістичних вправ.

         Наприклад,  у  першому класі починаємо з гри «Схожі хвости». Учитель пропонує слова , а учні добирають до них схожі за звучанням.

         Мишка - кішка, книжка, доріжка

         Пташка - ромашка, комашка…

         Їжачок - павучок, кожушок…

         Після закінчення гри вчитель знайомить з римою.

         Рима - співзвучність закінчень слів у рядках вірша, яка охоплює останній наголошений голосний і наступні за ним звуки.

         Далі можна запропонувати таку гру, де діти хором закінчують вірш і називають пару слів у риму.

         Я руда, низького росту,

         Хитра я і довгохвоста.

         Вовку - братику - сестриця,

         А зовуть мене - (лисиця).

         З часом гру можна ускладнити - спробувати скласти два римовані  рядки. Наприклад, вчитель дає пари слів у риму:

Рак - мак , читати - розв’язати.

А учні складають рядки:

         Виліз з нори рак,

         Щоб посіяти мак.

         Книга вчить читати

         І задачки розв’язати.

Створення  віршованих рядків -  це один  із засобів пробудження в учнів пізнавального інтересу, розвитку їхнього мовлення.

         Ефективний прийом, який підвищує  художній рівень створюваного вірша, -   це його ілюстрування. Ілюстрації конкретизують образи вірша, роблять зміст більш наочним.

         Так малювання після прослуховування вірша, підбір репродукцій відповідних  картин і музичних уривків та інші види творчої діяльності пробуджують, зміцнюють, тренують естетичні почуття дітей.

         Пам’ятаючи слова А.С.Макаренка про те, що «цікава гра схожа на ці каву роботу», потрібно навчитися вміло використовувати гру на уроці.

         В ігровому тексті «Три слова» слід запропонувати дитині три слова і  дати завдання якомога швидше  написати найбільшу кількість фраз так, щоб до їх складу входили всі три слова, а разом вони складали б зв’язне висловлювання.

         Слова для роботи:

         палац                              бабуся                         акробат

         розбійник                       дзеркало                     кошеня

         пиріг                               озеро                           ліжко

         Чим  більше  фраз  складе  дитина,  тим  краще  розвинена  в   неї   уява.

         Вправа «Конструювання фраз» сприяє розвиткові навичок творчого конструювання  образів фантазії за обов’язкової наявності (критичного) мислення. Дитині пропонується  з’єднати наступні пари слів за допомогою прийменника або запитань відмінків.

         Слова для роботи:

                   Пиріг – капуста

                   Палац – океан

                   Літати – людина

                   Вітер – черевик

                   Пригода – комаха

                   Бабуся – горе

                   Сир – лисиця

                   Слон – космос

         Наприклад: пиріг з капустою, палац біля океану.

         Тест «Встановлення зв’зків» використовується як для розвитку уяви, так і для розвитку словесно-логічного мислення. Вміння правильно встановлювати зв’язки слів у реченні є дуже важливою передумовою успішного навчання.

         Пропонується ряд запитань, що  починаються зі слів «Що трапиться…»

Завдання дитини – дати найбільш повні та оригінальні відповіді на поставлені питання.

         Приблизний перелік запитань:

         Що трапиться, коли всі тварини почнуть говорити мовою людей?

         Що трапиться, якщо всі гори раптом перетворяться на цукрові?

         Що трапиться, якщо у тебе виростуть крила?

         Що трапиться, якщо оживуть всі казкові гори?

         Що трапиться, якщо люди зможуть читати думки один одного?

         Вправу «Біном» уперше для розвитку уяви дітей використав у своїй шкільній практиці Дж. Родарі. У цій вправі яскраво виявляються творчі можливості дитини, тому її можна успішно використовувати для розвитку не тільки фантазії, а й абстрактного творчого мислення.

         Учням необхідно згадати й записати на аркуші два стовпчики з чотирьох  слів. Можна написати  назви будь-яких предметів та явищ, імена людей та клички тварин.

         Наступний етап. Для кожної з чотирьох пар слів (по одному з обох стовпчиків) необхідно дібрати якомога більше асоціативних образів, що вони викликають.

         Наприклад, якщо дібрані слова кошеня, лампочка, то асоціації  можуть  бути такими:

кошеня грається під лампочкою;

кошеня тепле, як лампочка;

очі у кошеняти горять, як лампочка;

форма голови кошеняти нагадує лампочку і т. д.

Перемагає той, хто найбільше добере асоціацій до всіх пар слів.

         Отже, ігрові моменти на уроках сприяють розвиткові уяви, фантазії, асоціативного мислення, таким  чином формуючи особистість, здатну до інтелектуальної роботи.

         Не можна не згадати і про інсценізацію. Адже інсценування стимулює творчу  активність дітей, активізує їхню уяву, вчить долати зовнішні і внутрішні страхи. Творчий ґатунок ігрової діяльності виявляється в тому, що дитина перевтілюється в того, кого вона зображує, і що, вірячи в правду гри, створює особливе ігрове життя й щиро радіє і засмучується під час гри. Активний інтерес до явищ життя, людей, тварин , потреба в суспільно значущій діяльності дитина задовольняє через ігрові дії. При цьому активно йде формування,  розвиток та збагачення мовленнєвих навичок.

         Під час інсценування казок слід спонукати учнів репліки героїв промовляти інтонаційно виразно, вчитися передавати голосом інтонаційні відтінки: радість, сум, здивування.

         В практиці я використовую такі види роботи, спрямовані на формування комунікативно-мовленнєвих умінь:

         -  висловлювання «ланцюжком» або «Естафета»;

         - створення ситуацій для спілкування в парах з метою одержання ін формації  або «Інтерв’ю».

          -  інсценізація прослуханих або колективно складених казок або «Радіо театр»;

     - розігрування мовленнєвих  ситуацій, складених на основі ситуативних малюнків (з яких зрозуміло, про що можуть говорити герої);

    -  «Подивись, уяви, озвуч»,  «Створи живий малюнок»;

    - розігрування уявних  мовленнєвих ситуацій або «Слухай, говори, грай»;

   -  проведення рольових ігор або «Відеокліп».

         Здатність до творчого мислення формується та розвивається протягом усього життя людини, але найефективніше та найбурхливіше – у дитячому віці. Розвинути, виховати в дітей творче мислення – завдання кожного педагога. Він, впроваджуючи нові, нестандартні методи навчання, сіє в дитячі серця елементи творчості, а в результаті – отримує розумних, талановитих учнів, які люблять навчатися, прагнуть нових знань, здібні до творчого мислення, творчої діяльності. Тут особливу увагу потрібно звернути на наступні моменти.

         Організовувати спостереження. Молодші школярі «дивляться», але не

«бачать». Потрібно акцентувати увагу дітей на суттєвому, новому, тому, що робить  роботу оригінальною.

         Учимося  бачити, чути, розуміти навколишній світ.

         Стимулювати творчу уяву. Діти 6 – 9 років яскраво сприймають світ, але для  них характерна особлива емоційність уяви. Потрібно допомогти зрозуміти побачене, почуте.

         Підтримувати позитивні емоції. Відомо, що діти молодшого шкільного віку  дуже цінують думку дорослих, радіють власним і чужим успіхам. Тому завдання педагога – дозволити отримати задоволення від власних досягнень, від власної творчої праці.

         Виховувати успіхом. Не зловживати докорами, зауваженнями, двійками, а навпаки – підтримувати невстигаючого, хвалити за кожний, навіть незначний крок уперед.

         Розвиток творчих  можливостей у кожного школяра потребує від учителя  застосування на уроці творчих завдань, що складають систему, яка дасть можливість урізноманітнити творчу діяльність учнів і забезпечити перехід  від репродуктивних, формально-логічних дій до творчих.

         Кожен учитель повинен пам’ятати, що творчі завдання забезпечують  швидке набуття знань та вмінь, закріплення й застосування їх на практиці

Пізнавальна активність є неможливою без сформованості розумових дій, що є основою розвитку мислення – однієї з найголовніших умов загального розумового розвитку учнів. При цьому різні види завдань та вправ дадуть учням змогу вибірково підходити до об’єктів пізнання (вибирати те, що потрібно зараз), виявляти самостійність і творчість, наполегливість у навчанні.         Для  розвитку інтелектуальної  культури з математики, я пропоную  цікаві задачі з казковим сюжетом.

         Використання даних задач  сприяє розвитку кмітливості, творчої уяви, логічного мислення, математичної мови, стимулює інтерес  до „цариці наук”, сприяє активності учнів, виховує у них навички  самостійної роботи  над задачею, вміння раціонально і творчо виконувати  завдання, ввічливо  і тактовно доводити свою думку і висловлювати думку  товариша.

Завдання 1.

                   Як Круть  і Верть зернятка   ділили. Круть і Верть  знайшли  зернятка Круть і каже:

-         Давай, друже, розділимо зернятка порівно.

-         Давай! Але  слабий я в математиці, діли ти.

Кинув Круть  другові 1 зернятко, а собі 2.

-         Ось  тобі, Верте, одна насінинка, а мені 2.

-         Чи не дуже мало ?!

-         Слухай далі, не поспішай. Тобі 3 зернятка.

-         Це добре!

-         А мені 4, тобі 5, а мені 6, тобі 7...

-         Це добре!

-         А мені 4, тобі 5, а мені 6, тобі 7...

І так далі. Розділив Круть зернятка, кожного разу збільшуючи собі на                  1 зернятко . Останній раз Круть кинув собі 20 зернинок і на цьому зернятка закінчились. Задоволений Верть, думаючи, що він отримав зерняток стільки ж, скільки і Круть побіг  до  нірки. Як по вашому, діти, хто більше отримав  зерняток  Круть чи Верть і на скільки?

Відповідь до задачі 1

         Круть отримав на 10 зерняток більше.

Круть 1      3        5        7        9        11      13      15      17      19

Верть 2       4        6        8        10      12      14      16      18      20

Задача 2. Казка про нуль

         Лисичка, Їжачок, Зайчик і Ведмедик знайшли в лісі одне яблучко. Лисичка запропонувала виконати якусь дію з одиницею і нулем, щоб вийшло число більше за одиницю. У кого це вийде, той і з’їсть яблучко. Їжачок  додав до одиниці нуль і одержав  один. (1+0=1).

         Зайчик: 1-0=1. Ведмедик: 1х 0=0

         А Лисичка приписала нуль до одиниці і одержала 10.

         Хто ж з’їв яблучко?

Задача 3. Джеррі прогризла у трьох шматочках сиру 6 дірочок. Подивилася крізь одну дірочку і побачила Тома, що спав у кутку. Поглянула крізь другу, третю, четверту, п’яту... – і скрізь коти.

-         Звідки взялося  так багато Томів? – вигукнула Джеррі і втекла.

Скількох котів побачила перелякана мишка крізь всі дірочки?

Задача 4.  Червона  Шапочка  йшла  до бабусі  в гості несла  їй 14 пиріжків: з м’ясом, грибами і капустою. З м’ясом  було  стільки  й  з капустою, а  з грибами на 1 менше, ніж з м’ясом.

         Скільки пиріжків кожного виду несла Червона Шапочка?

         Відповідь до задачі.

         Червона Шапочка несла  до бабусі 5 пиріжків з м’ясом, 5 пиріжків з капустою, а з грибами 4 пиріжки.

         5+5+4=14 пиріжків

Задача 5. Вінні – Пуху на День народження подарували бочку  з медом масою   7 кг.  Коли Вінні-Пух з’їв половину меду, то бочка стала важити 4 кг.

         Скільки кілограмів меду було в бочечці спочатку?

         Відповідь до задачі.

         В бочці спочатку було 6 кг меду. Мед, що залишився в бочці мав масу     7-4=3 кг. Отже, весь мед в бочці має масу 3х2=6 кг.

Задача 6. Лисичка в курятнику  тримала  дев’ять курей. Щодня курочки несли  по 7 яєць, які Лисичка продавала на базарі.

         Скільки півників було серед курей?

Задача 7. Вовк і Заєць пішли купувати  морозиво. Вовк каже: „Я більший  і куплю три порції, а ти менший, то попросиш дві”. Вовк купив   три порції, а Заєць... двічі по дві. З’їв  Вовк морозиво, глянув на Зайця та як гукне : „Ну, заєць, постривай!” Чому розсердився Вовк?

Задача 8. Наловив дід риби повний віз. Риба – великі лящі. Їде додому і бачить лисичка згорнулась клубочком, лкжить на дорозі.

         Дід зліз з воза, підійшов, а  лисичка і не ворухнеться. Дід вирішив, що вона мертва.

         - От гарна знахідка! Буде моїй старенькій комір на шубу.

         Взяв він лисицю і поклав на віз, а сам пішов попереду.

         А Лисичка тим часом  стала викидати потихеньку із воза все по рибці, та по рибці. Спочатку Лисичка діяла обережно, а потім все сміливіше. У першу хвилину вона викинула лише 1 ляща, у другу – 2 лящі, в третю хвилину –           4 лящі і так далі... за кожну наступну  хвилину вона викидала в два рази  більше лящів. Через 7 хв.  лисичка викинула  всю рибку і втекла з воза.

         Скільки ж, лящів дісталося хитрій Лисичці?

         Відповідь до задачі.

         Лисиці дісталось 127 лящів. 1+2+4+8+16+32+64=127

Задача 9. Півник Голосисте Горлечко напік  12 пиріжків. Виклав їх на столі.       А мишенята Круть  і Верть вже тут як тут. І гукати їх не треба.

-         Ох, і голодний я! – каже Круть.

-         А я який голодний! – каже Верть. Так посідали до столу. А Півник каже:

-         Стривайте-но, стривайте! Ви мені переш скажіть, хто знайшов колосочок?

-         Ти, - кажуть мишенята.

-         А хто його обмолотив?

-         Ти, - вже тихіше відказують Круть і Верть.

-         А тісто хто місив? Піч топив? Пиріжків напік?

Отже, за свою працю я візьму половину пиріжків з маком, третину – з сиром, 1/2 - з пшоном. А решта – ваші. Мишенята подумали трішки і засмучені вилізли  із-за стола. Чому засмутились Круть  і Верть?

Задача 10. Коник – Стрибунець

Коник – Стрибунець  половину часу  кожної доби спав, третю частину кожної доби спав, третю частину кожної доби танцював, шосту – співав. Решту часу  він вирішив готуватися  до зими. Скільки годин на добу  коник-стрибунець готувався  до зими ?

Задача 11.  Малюк може з’їсти  600 г. варення за 6 хвилин, а Карлсон – в два рази  швидше. За який час  вони з’дять  це варення разом?

Відповідь до задачі

За 1 хв.  малюк з’їсть

600:6 = 100г.

Карлсон може з’їсти  все варення за 6:2=3хв.

     Отже, він за 1 хв. з’сть 600:3=200 г.

     Разом вони  можуть  за 1 хв. з’їсти  100+200=300г.

     Все варення вони разом з’їдять за 600: 300 = 2 хв.

Задача 12. У селі Простоквашино на лавочці перед  будинком сидять : дядько Федір, кіт Матрос кін, собака Шарик і листоноша Пекін.

     Якщо Шарик, який сидить крайнім зліва, сяде між  Матроскіним і Федором, то Федір виявиться крайнім зліва. Хто ж де сидить?

Задача 13. Манглі попрохав п’ятьох мавпочок принести  йому горіхів. Мавпочки набрали горіхів порівну і понесли Манглі. По дорозі вони засперечались  і кожна мавпочка кинула  в кожну по горіху. В результаті вони принесли горіхів у 2 рази менше, ніж зібрали.

     Скільки горіхів отримав Манглі?

Відповідь до задачі

Манглі отримав 20 горіхів. Мавпочки принесли  стільки горіхів, скільки кинули одна в одну, а всього вони кинули  4х5=20 горіхів.